Валентин Колонтай. Про історію і виготовлення пергаменту

on
Валентин Колонтай
Про історію і виготовлення пергаменту
65960385.jpg

Пергамент, пергамен (від назви міста Пергам в Малій Азії) — матеріал для письма та книгодрукування з недубленої шкіри, що прийшов на зміну папірусу. Популярний в Європі з античності до Високого Середньовіччя, коли його витіснив дешевший матеріал винайдений братами нашими китайцямипапір. Проте в деяких випадках використовувався й пізніше – частина тиража Біблії Гутенберга (XV ст.), рукописне Пересопницьке Євангеліє (сер. XVI ст).

Для Середньовіччя характерні два сорти пергаменту – власне пергамент і велум, велень.
Для цієї благородної мети брали свіжі шкури тварин – корови, вівці, кози, коня, згодяться кролі, є згадки і про використання білячих шкурок, принципова позиція була щодо віслюків – з них пергаменту не робили ніколи.
Велень – найкозирніший матеріал, для цього слугували шкурки новонароджених і особливо мертвонароджених тварин (ягнят і телят). 
Для півдня Європи і Британських островів характерним було використання овець та кіз, у Франції й Німеччині популярністю користувались телята.

 

Найкращі зразки кельтських й англосаксонських рукописних книг раннього Середньовіччя (тема й період мого дослідження), як то Келлське Євангеліє (межа VIII-IX ст., Ірландія), Євангеліє св. Катберта (VIII ст., Ліндісфарн), Книга з Дарроу (VII ст., Нортумбрія або ж Ірландія) створені саме на пергаменті та велені.

Для власноручного виготовлення пергаменту вам знадобиться небагато – шкура, дерев’яна рама, вапно, вода, пемза, крейда, круглий ніж і продати душу дияволу.

В свої практиці я мав справу з шкурами корови, кози, вівці і кроля. Спосіб обробки однаковий.


На фото: моя копія котика з Келлського євангелія (folio 76v), козячий пергамент, залізо-галові чорнила, мінеральні пігменти).


Valentin Kolontay

#forzats_parchment


 

Оставьте комментарий