27 лютого 272 року. Народження Флавія Валерія Аурелія Константина

День в історії

27 лютого 272 року

Народження Флавія Валерія Аурелія Константина

unnamed.jpg


Наводимо фрагмент однієї з наших попередніх публікацій (https://is.gd/sc1VW4), що характеризує суть змін, які у ойкумену вніс Константин I Великий.

Constantine_and_Helena._Mosaic_in_Saint_Isaac's_Cathedral.jpg


Константин I Великий (Flavius Valerius Aurelius Constantinus) (306-337) замикає ойкумену та її духовні пошуки та суперечності на собі, виступаючи як totius orbis imperator (324) [11].

Totius orbis imperator.jpg

Totius orbis imperator

А також – вивищена над усіма божествами сутність (вулиця «Неа Рому» Меса, закладена Севером, із овальним мармуровим Форумом, в центрі містила порфірову колону з Геліополя висотою в 100 футів (на цоколі в 20 футів), а всередині колони перебувала низка сакральних артефактів:

  • сокирка Ноя;
  • корзини з залишками хлібів;
  • глечик пахощів Марії Магдалини;
  • скульптура Афіни, вивезена з Трої Енеєм (тобто паладіум).

constantinople-reconstructed-4th-13th-century_38.jpg

На самій колоні було встановлено статую роботи Фідія, в якої було тіло Аполлона та голова Константина: у правиці був скіпетр, а у лівиці – сфера (orb) із фрагментом Хреста Господня всередині [12]).

Remanescentes_de_estátua_colossal_de_Constantino.jpg

Зберігаючи неоелліністичний субстрат Домінату він оновлює Імперіум шляхом прецеденту translatio imperii (330) у ще не виключно християнський (полірелігійний, але з тим такий, що позиціонується як «свідоме протиставлення язичницькому Риму» [13]) Константинополіс – новозасновану столицю та майбутню столицю Східної імперії.

Κωνσταντινούπολις.jpg

330-1930. Κωνσταντινούπολις: Νέα Ῥώμη

Тут слід згадати «троянський генетичний міф» романців, що нібито вони походили від анатолійських ворогів ахейців (попередників дорійських еллінів) і взяли реванш над еллінством, ще й володіючи міфічним Паладіумом. Проте нова столиця, назва якої виявляє культ особи Константина, розташовується на самій межі між «Европою» та «Асією».

Кирило Степанян


Залишити коментар