День в історії
27 лютого 272 року
Народження Флавія Валерія Аурелія Константина
Наводимо фрагмент однієї з наших попередніх публікацій (https://is.gd/sc1VW4), що характеризує суть змін, які у ойкумену вніс Константин I Великий.
Константин I Великий (Flavius Valerius Aurelius Constantinus) (306-337) замикає ойкумену та її духовні пошуки та суперечності на собі, виступаючи як totius orbis imperator (324) [11].
Totius orbis imperator
А також – вивищена над усіма божествами сутність (вулиця «Неа Рому» Меса, закладена Севером, із овальним мармуровим Форумом, в центрі містила порфірову колону з Геліополя висотою в 100 футів (на цоколі в 20 футів), а всередині колони перебувала низка сакральних артефактів:
- сокирка Ноя;
- корзини з залишками хлібів;
- глечик пахощів Марії Магдалини;
- скульптура Афіни, вивезена з Трої Енеєм (тобто паладіум).
На самій колоні було встановлено статую роботи Фідія, в якої було тіло Аполлона та голова Константина: у правиці був скіпетр, а у лівиці – сфера (orb) із фрагментом Хреста Господня всередині [12]).
Зберігаючи неоелліністичний субстрат Домінату він оновлює Імперіум шляхом прецеденту translatio imperii (330) у ще не виключно християнський (полірелігійний, але з тим такий, що позиціонується як «свідоме протиставлення язичницькому Риму» [13]) Константинополіс – новозасновану столицю та майбутню столицю Східної імперії.
330-1930. Κωνσταντινούπολις: Νέα Ῥώμη
Тут слід згадати «троянський генетичний міф» романців, що нібито вони походили від анатолійських ворогів ахейців (попередників дорійських еллінів) і взяли реванш над еллінством, ще й володіючи міфічним Паладіумом. Проте нова столиця, назва якої виявляє культ особи Константина, розташовується на самій межі між «Европою» та «Асією».
Кирило Степанян