Урок "Запилення квіткових рослин"

Тема. Запилення квіткових рослин.

Мета: підготувати учнів до проблемного сприйняття теми, сприяти підвищенню інтересу до вивчення біології; розвивати навички роботи з підручником, додатковою літературою, уміння логічно мислити; переконати учнів у необхідності охорони навколишнього середовища.

Учні повинні:

знати: частини квітки, види запилення, зв'язок будови квітки зі способом запилення;

характеризувати: процес запилення, пристосування рослин до самозапилення і перехресного запилення, пристосування квіток до запилення вітром, комахами та іншими тваринами;

уміти: робити висновки, доводити правильність думки.

Обладнання: таблиці, підручник, малюнки, аудіо запис « Вальсу квітів».

Квітка – це усмішка сонця,

яка дає здоров’я 

 й наповнює світлою радістю

Л.Толстой

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Учитель. Вивчаючи сторінки підручника, ми крок за кроком розкриваємо світ, що оточує нас. І сьогодні перегорнемо ще одну сторінку літопису життя рослин.

 Я пропоную вам на сьогоднішньому уроці уявити себе квітами і поринути у країну Квітляндію. З нами  також будуть присутні бджілка, джміль і нічний метелик. (показати)

 ( Звучить аудіо запис « Вальсу квітів».)

Вслухайтеся в цю мелодію. Це – « Вальс квітів».

(Хлопчик і дівчинка в костюмах квітів виконують елементи танцю)

     Рефлексія настрою.

Учитель. Перед вами чарівна поляна. Візьміть, будь ласка, ромашки – емоції і прикріпіть до нашої поляни. Які очікування у вас від  сьогоднішнього  уроку?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Учитель.  Перед тим, як перейти до вивчення нового матеріалу, нам необхідно пригадати вивчене раніше. Показником  вашої роботи будуть ось ці симпатичні бджілки – трудівниці. Ваше завдання –  якомога більше назбирати бджілок. Максимальна кількість – 11. Отож , перше ваше завдання - конструктор « Збери квітку». Максимальна кількість бджілок  за перше завдання – 3.

Робота в групах.

2.     Конструктор « Збери квітку»

( Вчитель ставить запитання, а учні у яких картки із відповідями, підходять до малюнка та прикріплюють відповідний напис. По 3 картки на групу.)

Запитання.

1. Частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла. ( Квітконіжка.)
2. Частина маточки, що з’єднує зав’язь із приймочкою. ( Стовпчик).
3. Ниткоподібна частина тичинки. ( Тичинкова нитка).
4. Сукупність чашолистків. ( Чашечка.)
5. Розширена верхня частина маточки. ( Приймочка.)
6. Частина квітки, що складається з пиляка й тичинкової нитки. ( Тичинка.)
7. Видозмінені листки, що становлять віночок квітки. ( Пелюстки).
8. Верхня розширена частина квітконіжки. ( Квітколоже).
9. Видозмінений укорочений пагін для статевого розмноження покритонасінних рослин. ( Квітка).

(За правильно виконане завдання – бджілка)

3.     Лото « Суцвіття»

 (За правильно виконане завдання – бджілка)

4.     Гра « Вірю – не вірю» (індивідуальна робота в зошитах)

Завдання: потрібно вибрати правильне твердження і записати його у вигляді графічного диктанту.

Твердження

1.     Коли квітка має і пелюстки і чашолистики , то така оцвітина називається простою.
2.     Квітка, яка має і тичинки і маточку називається двостатевою.
3.     Дводомні рослини – це ті, які мають на одній рослині  лише чоловічі або лише жіночі квітки.
4.     У фіалки запашної форма квітколожа видовжена.
5.     Маточка складається з приймочки, стовпчика та маточки.
6.     Насіння формуються з маточки.
7.     В тичинках визріває пилок.
8.     У кукурудзи двостатеві квітки.

(За правильно виконане завдання – бджілка)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 Коли конюшину вперше завезли до Австралії й почали вирощувати, вона не утворювала насіння. В Австралії не було комах, які її запилюють. Лише після того, як  з Європи в Австралію завезли комах – запилювачів, конюшина почала плодоносити.

 А ви знаєте, що нектар в грецькій міфології означає – « напій богів». Нектар утворюється в нектарниках – спеціальних утворах, які знаходяться у глибині квітки.  Наприклад, бджоли перетворюють нектар на запасну речовину, яку називаємо медом.

  Тому сьогодні ми поговоримо про основні способи  запилення квіткових рослин.

  ( Слайд)   

 Мета нашого уроку:

• розширити знання учнів про квіткові рослини;
• ознайомити із різними способами запилення квіток;
• розвивати уміння порівнювати та робити висновки;
• виховувати бережливе ставлення до рослинного світу, що нас оточує.

Епіграфом нашого уроку будуть слова Льва Толстого: «Квітка – це усмішка сонця,

яка дає здоров’я  й наповнює світлою радістю»

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Давайте з вами ознайомимось із планом, за яким будемо вивчати сьогоднішню тему.

План

1.Самозапилення.

 2. Перехресне запилення рослин:

а) комахами;

б) птахами;

в) водою;

г) вітром;

3. Штучне запилення.

Учитель. Ви вже знаєте, що рослина – такий самий живий і складний організм, як і людина.  Чому?

(Рослина народжується, живиться, росте, дихає, розмножується, помирає)

 Учитель.  Як ви гадаєте, для чого рослині квітка?

 ( Квітка є органом розмноження квіткових рослин. З неї утворюється плід з    насінням, якщо він буде запилений пилком. )

  Учитель.  Хто запилює квіти, вам підкажуть відгадки до загадок.

1.     Наче птиця, крила має,
         Все літає і співає:
         - Я медок вам ношу,
         Не чіпай же, бо вкушу.
        Так лякає нас мала,
         А зовуть її…
                                 (Бджола)
2.     Тіло як у черв’ячка,
         Вуса наче у жучка,
         Крила гарні, кольорові,
         Наче квіточки казкові.
                                (Метелик)
3. Навесні старий садок
   Вкрив барвистий килимок,
   І над вишнями в гіллі
   Загули, мов дзвін…
                       (Джмелі)

 ( За правильну відповідь – бджілка)

  Учитель. Що необхідно для статевого розмноження рослин? (Запилення)

  Запилення – процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки.

Розрізняють самозапилення, перехресне запилення і штучне запилення.

Запишіть в зошит схему.

Самозапилення — це процес перенесення пилку двостатевої квітки на приймочку цієї самої квітки. Які квітки називають двостатевими? В рослинному світі спостерігається рідко. Самозапилюються такі рослини, як горох, квасоля, помідори, бавовник, льон, пшениця, ячмінь, овес тощо. Є самозапильні рослини з квітками, що зовсім не розкриваються (арахіс, копитняк, розрив-трава, фіалка, деякі види проса). Самозапилення обмежує пристосованість рослинних організмів до умов зовнішнього середовища і тому не сприяє розвитку виду. Слід зауважити, що самозапильні рослини часто можуть запилюватися і перехресно.
Результатом запилення є запліднення. Скільки пилкових зерен запилило квітку, стільки насінин буде у плоді.

Робота в творчих групах. Випереджувальне завдання.

 Учитель. Використовуючи додаткову літературу, таблиці, схеми, ви досліджували типи перехресного запилення рослин:

група 1 – комахами;

група 2 – птахами, водою;

група 3 – вітром.

Презентації роботи творчих груп.

Група 1

  Видатний вчений – біолог Ч. Дарвін уперше з’ясував роль краси в природі. Він визначив причини походження різного забарвлення квітів. Яскраві квіти приваблюють комах, здатних запилювати рослини. Випадкового забарвлення у квітів немає. Кожен вид комах приваблює певний колір, тому своїм забарвленням квітка приваблює не всіх комах, а лише тих, хто може її запилити.

  Бджіл приваблюють синій і фіолетовий кольори, жовтого вони майже не помічають, байдужі до зеленого, а червоний їх навіть відлякує.

   Метеликів приваблюють яскраво – червоні квіти.

 Нічні метелики із задоволенням відвідують білі й блідо – рожеві квіти.

 Квіти приваблюють комах – запилювачів не лише забарвленням, а й ароматом. Полин, гледичія мають непримітні квітки, але виділяють сильні ароматичні речовини. Квітки аруму, хвилівника виділяють гидкий аромат гнилого м’яса, що приваблює мух.

 Квітки дині запилюють переважно мурашки.

 Рольова гра

 Конюшина. Мої дрібні квітки зібрані у суцвіття головку. Вони мають приємний запах, виробляють нектар. Щоб зібрати 1 кг меду, бджоли змушені відвідати понад 7 млн моїх квіток.

 Бджілко, ти прилетиш до мене?

  Бджола. Я б не дуже хотіла, бо надто глибоко в твоїх квітках заховані нектарники. Попроси когось іншого.
  Конюшина. А ти, нічний метелику, прилетиш до мене?

  Нічний метелик. Ні, коли ти так гарно пахнеш, я в цей час уже відпочиваю.            Конюшина. А ти, джмелику?

  Джміль. Із задоволенням. Бо тільки я та деякі довго хоботкові бджоли можуть запилити твої квітки. Пам’ятаєш, лише після того, як нас завезли з Європи до Австралії, на цьому континенті з твоїх квіток утворилися плоди і насіння.

  Учитель. Який спосіб запилення характерний для конюшини? ( Конюшина – комахозапильна рослина)

  Учитель. Головна причина відвідування квітів комахами – запилювачами – це пожива у вигляді пилку та нектару. Нектар утворюється  в нектарниках, які закладаються всередині квітки, чим створюють умови для запилення. Бо комаха, проникаючи в квітку за нектаром. запилює її. Кількість нектару в одній квітці незначна.
   Надзвичайно цікаво, що всі комахи – запилювачі мають опушені тільця, ніжки, хоботок. А пилок має клейкість і горбкувату поверхню. Пилкові зерна, щоб утриматися на приймочці маточки, мають певні пристосування: вирости, шипики, нерівності, борозни…

Група 2

  Квітку орхідеї, що має багато нектару і яскраве забарвлення, запилюють птахи – колібрі й медоноси. Птахи, тримаючись у повітрі над квіткою, висмоктують з неї нектар. При цьому клейкий пилок пристає до їх голови. Перелітаючи з квітки на квітку, птахи переносять пилок.

  Деякі рослини Африки та Азії запилюються летючими мишами, наприклад, баобаб,                         тому що його квітки розпускаються  ввечері або вночі  і мають багато  нектару.

  У Африці є рослина  банксія, що запилюється  дрібними сумчастими мускусами.

  У природі існує невелика група рослин, квітки яких запилюються водою. Наприклад, стрілолист утворює пилок, який не тане й не гине у воді. Пилок цих рослин ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із такою ж ниткоподібною приймочкою.

Рольова гра

 Картопля. Колись при дворі французького короля Людовіка XVІ моїми квітами прикрашали свої зачіски багаті дами. У мене квітки білі,бувають рожеві й бузкові. Хто прилетить до моїх квіток, щоб запилити їх?

  Бджола. У твоїх квітках немає нектару.

  Нічний метелик.  Твої квітки без запаху, а пилок несмачний і непоживний.

  Картопля. Що ж мені робити?! Порадьте!

  Учитель. Ти можеш обійтися і без вітру, і без комах – запилювачів. Пилок потрапить на приймочку маточки шляхом самозапилення.

Група 3

  Не лише комахи, птахи та вода беруть участь у запиленні рослин. Є рослини, які запилюються вітром: дуб, ліщина, береза та ін. Вони, як правило, ростуть групами або заростями, цвітуть до розпускання листя.

  У вітрозапильних рослин квітки безбарвні, мало проникні, з невеликою оцвітиною, без запаху та нектару. Пилку в них утворюється дуже багато. В одному суцвітті ліщини може бути близько 4 млн пилкових зерен. А в кукурудзи ще більше. Пилок сухий, гладенький, дрібний, легенький. Приймочки маточок у таких квітів широкі або довгі з волосками, не вкриті клейким слизом, що дає змогу краще вловити пилок. Така будова квітка пов’язана з тим, що більша частина пилку не потрапляє на приймочку.

Рольова гра

 Береза. Я зацвітаю навесні, коли тільки починають розпускатися листки. Квітки в мене дрібні, зібрані в суцвіття сережку. Запаху не мають. Зате в них багато сухого, легкого пилку, який може переноситися на відстань до 400 км.

Бджілко, ти прилетиш до мене?

 Бджола. У твоїх квітках немає нектару, вони мене не приваблюють. Чекай вітру.

 Учитель. Як відбувається запилення берези? ( За допомогою вітру)

 Учитель. Штучне запилення передбачає перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки людиною. Його застосовують на посівах жита, кукурудзи, соняшника з метою підвищення врожайності цих культур.  Його доцільно проводити, коли запилення ускладнюється несприятливими погодними умовами. Але штучне запилення можна провести і вдома з кімнатними рослинами. Наприклад, з цикламеном.

( Демонстрація штучного запилення цикламену).

 Учитель.  Штучнозапильні рослини мають ознаки як вітрозапильних, так і комахозапильних рослин.

Рольова гра

  Соняшник. Я – дуже важлива сільськогосподарська культура. Про мене віршик склали: « на сонечко я схожий, і сонце я люблю, до сонця повертаю голівоньку свою». Усі полюбляють ласувати моїм насінням. Але щоб воно утворилося, потрібне запилення. Бджілко, ти зможеш прилетіти до мене? Я тебе пригощу нектаром.

  Бджола. На жаль, не зможу. Сьогодні несприятлива погода Ми цілий день будемо сидіти у вулику.

  Учитель. Ми допоможемо тобі, соняшнику, не хвилюйся, проведемо штучне запилення.

 Робота з підручником

  Учитель. Використовуючи  матеріал підручника, вам необхідно заповнити таблицю      « Ознаки комахозапильних і вітрозапильних рослин».

Ознаки:

1. Проста чи складна будова квітки?
2. Забарвлення оцвітини ( яскраве, неяскраве).
3. Чи є нектарники? Який запах мають квітки?
4. Де розташовані тичинки?
5. Кількість пилку ( багато, мало).
6. Які рослини належать до квіток із різним типом запилення?

V. Закріплення вивченого матеріалу

     1. Гра  «Чудо – квітка»

       На відривних пелюстках квітки написані питання.

  Представники від кожної групи підходять та вибирають пелюстку. ( Для кожної групи по два запитання)

Запитання

1.     Чому вітрозапильні рослини квітнуть рано навесні? ( Вітрозапильні дерева квітнуть рано навесні  до розпускання листя)
2.     Які кольори квітки приваблюють найголовніших запилювачів – бджіл, жуків, метеликів? ( Білий або жовтуватий)
3.     Що приваблює комах – запилювачів? Як вони знаходять потрібну квітку? ( Комах – запилювачів приваблює приємний запах квітів, а наблизившись до неї, знаходять квітку за забарвленням)
4.     Чому конюшина, яблуня, вишня запилюються денними комахами? ( Тому, що перестають пахнути із заходом сонця)
5.     Як комахи використовують поживний пилок ? ( Бджоли і джмелі – для вигодовування потомства, інші комахи споживають в їжу)
6.     Чому пасічники виставляють вулики в яблуневий сад? ( Для одержання меду і збільшення врожаю яблук)

(Правильна відповідь – бджілка)

3.Розв’язування біологічних задач.

  За правильне виконання задачі  ви можете отримати 2 бджілки.

1. Далеко від поля із загубленої зернівки кукурудзи виросла рослина з початком і волоттю. Але плоди в цієї рослини чомусь не утворилися. Чому?

( Відповідь. Бо кукурудза – перехреснозапильна рослина.)

2. У кукурудзи жіночі квітки зібрані в суцвіття – початок, ззовні огорнуті видозміненими листками. Як у цьому випадку відбувається запилення квіток?
( Відповідь. Маточки квітки кукурудзи мають стовпчики, завтовшки 20 – 30 см, які довші за початок, а тому вільно звисають і перешкоди для запилення немає.)

3.В Австралію завезли і посіяли насіння конюшини. Виросли рослини, які гарно цвіли, але плодів не давали. Як можна пояснити це явище?
( Відповідь. Конюшина – комахозапильна рослина. Плоди не утворювались, оскільки в Австралії відсутні комахи, які запилюють конюшину.)

(Правильна відповідь  - бджілки)

  Учениця. У великому і світлому сузір’ї діячів культури рідного народу пломеніє незгасним вогнем зірка Катерини Білокур, що виписувала на своїх полотнах диво – чари української землі.
  Картини художниці дивовижні. На них буйно квітнуть мальви, жоржини, красолі, маки, волошки, материнка. Ціле царство барв. А вчителем Катерини Василівни була природа. Про це писала сама художниця: « Я на  матір-природу дивилась і в неї училась. Там цвіте квіточка синя, а там – жовта й червона, там кущик травиці, гілка калини схилилась, а над нею хміль і переступень покрутились. І я передавала на свої картини – і це виходило чудово!»

  Учениця.  Чимало художників, письменників, композиторів присвятили квітам свої твори, вклавши в них багато любові, тепла й уваги.

                Квіти України

А у нашому садочку

Квітнуть квіти в холодочку,

Матінка їх доглядає,

Кожний вечір поливає.

Ось стоїть, мов на сторожі

Соняшник стрункий та гожий,

Рожа по драбині пнеться,

Біля неї бджілка в’ється.

Під віконцем пахне м’ята,

Оксамитна, пелехата.

І барвінок невеличкий –

На весілля для сестрички.

Незабудок два рядочки

Насторожили листочки,

А на кущику в куточку

Пахнуть китиці бузочку.

Хто лиш гляне, той зрадіє,

Сонечко крізь віти гріє.

Щастя в наш садочок лине,

Це ж бо квіти України.   (І. Савицька)

  Учитель. У кожного народу є своя улюблена рослина - символ. У канадців - клен, росіян – береза, у Британії – фіалка, Японії – хризантема.
А у нас які рослини – символи? (Верба і калина, чорнобривці, волошки, нагідки, соняшник, мальви… )

  Учитель.  Вірно. Квіти були оберегами, ними лікували, оберігали від зла. Квіти  вплітали у віночок.  Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління.
  Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. 
  Зараз ми складемо віночок із квітів.
  Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; 
ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; 
соняшник — відданості й вірності; 
волошки  — символ людяності; 
ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; 
м’ята — оберег дитини та її здоров’я; 
материнка — символ материнської любові;
лілея — дівочі чари, чистота;
див’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; 
безсмертник — символ здоров’я; 
цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; 
калина — краса та дівоча врода;
хміль — гнучкість і розум; 
польовий дзвіночок — вдячність.
  Учитель. Квіти - це історія нашого народу, квіти - це наша природа, квіти - це ми.
(Музика)

Квіточка до квіточки –

Вплітається в  віночок,

І тягнеться до сонечка

Медовий пелюсточок.

Хай ваша дружба кріпне

Й повага хай зросте,

Чарівна квітка дружби

У класі хай цвіте!

 VІ. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Учитель. Ось і закінчується наш урок. Як ви думаєте, чи ми досягли мети уроку?
( Відповіді учнів)

(Слайд)

  Що цікавого було на уроці?
  Якщо ваші очікування  на сьогоднішньому уроці справдилися, то прикріпіть    до вашої квітки метелика.
  Ми отримали чудову галявину із квітів. Протягом уроку ви чудово працювали, отримували бджілки та заробляли бали. ( Аналіз )
  Людина, яка вирощує рослини, милується красою природи, творить красу для щастя та радості іншої людини, не здатна на зло, підлість, цинізм, безсердечність.  Я вірю, що ви любите природу і будете примножувати її красу та багатство.
  Дещо змінивши слова китайського філософа Конфуція, можна сформувати кредо навчання: те, що я чую, бачу й обговорюю, - я починаю розуміти. (Слайд)
  На уроці ви чули розповідь своїх однокласників, розглядали малюнки, обговорювали питання у групах. Отож, розумійте природу.
  Дякую за співпрацю!