Ткачук Марина Леонідівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткачук Марина Леонідівна
Народилася 21 вересня 1964(1964-09-21) (59 років)
Чернівці, Українська РСР, СРСР
Країна Україна Україна
Національність Українка
Діяльність філософиня
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь Духовно-академічна та університетська філософія, теоретичні та методологічні проблеми історико-філософського пізнання, історія Київської духовної академії
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор філософських наук
Науковий керівник Вілен Сергійович Горський
Нагороди Відмінник освіти України Заслужений діяч науки і техніки України

Ткачук Марина Леонідівна (нар. 21 вересня 1964, м. Чернівці),  — український історик філософії, доктор філософських наук, декан факультету гуманітарних наук і професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія». Відмінник освіти України. Заслужений діяч науки і техніки України[1].

Біографічні дані[ред. | ред. код]

  • 1981 — закінчила із золотою медаллю середню школу № 78 м. Києва.
  • 1986–1989 — навчалась в аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Історія філософії» (науковий керівник — доктор філософських наук, професор Юрій В'ячеславович Кушаков).
  • 19982001 — перебувала в докторантурі Національного університету «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Історія філософії» (науковий консультант — доктор філософських наук, професор Вілен Сергійович Горський).
  • 2001 — захистила у спеціалізованій раді Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук «Київська академічна філософія ХІХ — початку ХХ ст. і становлення історико-філософської науки в Україні».
  • 2003 — отримала вчене звання професора кафедри філософії та релігієзнавства.

Науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

  • 1986 — асистент кафедри філософії гуманітарних факультетів Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
  • 1989–1994 — асистент кафедри історії філософії та логіки Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
  • 1994–1996 — старший викладач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».
  • 1996–2002 — доцент кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».
  • 2002 — дотепер — професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».
  • 2007–2015 — завідувач кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».
  • 2012 — дотепер — декан факультету гуманітарних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Науково-організаційна діяльність[ред. | ред. код]

  • член секції «Філософія, історія та політологія» Науково-методичної ради МОН України (2008–2015);
  • член спеціалізованої вченої ради Д 26.161.02 в Інституті філософії ім. Г. Сковороди НАН України;

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Науковий доробок[ред. | ред. код]

М. Л. Ткачук належить до кола провідних українських істориків філософії. Наприкінці 1980-х започаткувала систематичні дослідження з історії вітчизняної академічної філософії ХІХ — початку ХХ ст., вперше залучивши до фахового історико-філософського аналізу значний масив архівних і рукописних джерел з історії філософської науки й освіти в Університеті Св. Володимира та Київській духовній академії.

Є автором численних праць з історії духовно-академічної та університетської філософії в Києві, теорії та методології історико-філософського пізнання. Ініціатор і керівник численних дослідницьких проектів, присвячених історії філософської науки та освіти на українських теренах.

Протягом останніх років активно вивчає історію і спадщину Київської духовної академії. Упорядник, науковий редактор і провідний автор двотомної енциклопедії «Київська духовна академія в іменах: 1819—1924», що увиразнює перший досвід сучасної наукової реконструкції діяльності та звершень єдиного на українських теренах ХІХ — початку ХХ ст. вищого православного богословського навчального закладу, здійсненого крізь призму вивчення життя і творчості її видатних викладачів та вихованців[2].

Праці[ред. | ред. код]

Понад 400 наукових публікацій.

Книги[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ткачук Марина Леонідівна // Філософський енциклопедичний словник. — К. : Абрис, 2002. — С. 639.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]